Расы

Гноми — суворі й войовничі мешканці гірських надр, вправні в обробці каменю та металу. Нікому не відомо точно, коли й як вони виникли, однак вони близькоспоріднені з людьми. Гноми невисокі на зріст (близько 140 см), але в плечах ширші за середньостатистичну людину. Завдяки цьому (і випираній грудній клітці) вагою вони не поступаються, а то й перевершують людей. Те саме можна сказати про їхню фізичну силу. Характерною прикметою їхніх чоловіків є довга, окладиста борода, як правило, що сягає, принаймні, до пояса. Волосся й бороди в них, як правило, руде або темно-каштанове, очі — карі. Гноми живуть довше людей приблизно втричі (доживають до 250 років), дорослішають і старіють також повільніше за людей. Гноми витриваліші за людей, легко опираються отрутам, хворобам і навіть більшості видів шкідливої магії. Достовірно відомо, що самі гноми погано розуміють більшість видів магії, і їхня опірність — вроджена. Однак чудотворці-жерці серед них зустрічаються. Крім того, майстри-гноми здатні творити чарівні предмети. Гноми — непогані бійці, у бою віддають перевагу оборонному стилю.

У людей немає якихось особливих бойових навичок, їхня перевага — це гнучкість, пристосовність та швидка навчальність. Воїни та заклиначі людей найбільш відомі своїми цікавими та різноманітними здібностями, оскільки образ людини вільний від расових стереотипів. Люди також більш соціальні та терпимі, ніж більшість інших рас; вони уживаються з суспільством ельфів, гномів та інших істот із значно меншим невдоволенням. Через свої амбіції та схильності люди мали невелику перевагу в світі й часто правили імперіями, якими іншим расам (через свої расові особливості) керувати було важко. Завдяки притаманним їм уважності та цікавості, люди розбираються в природі магії краще за інші раси й витрачають на вимовлення заклять менше магічної енергії.

Прекрасні й таємничі мешканці лісів, вправні в магії та музиці, ельфи завжди були найбільш привабливою расою. Їхні вушні раковини злегка загострені. Шкіра бліда й не схильна до засмаги. Колір волосся й очей, всупереч поширеній думці, може бути будь-яким, що зустрічається в людини; відомі також ельфи з синьо-фіолетовими та каре-оранжевими очима. Спритні й гнучкі, ельфи зазвичай відрізняються тендітною статурою. Вони в середньому трохи нижчі за людей, зріст ельфа — 4,5–5,5 футів (в середньому півтора метри). Серед ельфів дуже багато чарівників, при цьому вони явно тяжіють до магії Світанку. Думка, що вони пов'язані з нею нерозривно, швидше за все, хибна. Втім, кожен «звичайний» ельф наділений підвищеною спротивністю до магії Півночі. Зі зброї ельфи тяжіють до тих видів, що передбачають довгу й ретельну тренування: до довгих луків, катарів, жезлів, посохів. Широко відомі ельфійські ренджери — тому підтвердження.

Вампіри — дуже древня і раніше зовсім нечисленна раса. В результаті однієї з перших воєн людей з вампірами, раса вампірів була майже повністю винищена. Ті, що залишилися в живих після тієї війни вампіри, були жалюгідними подобою їхніх колись могутніх володарів. Минуло кілька сотень років, і рід вампірів отримав шанс помститися за поразку в тій війні та довести всім, що саме вони гідні правити світом. Одна з причин, що робить вампірів одними з найбільш лякаючих представників неживі — це їхня виява. На відміну від решти неживі, вампіри легко розгулюють серед нормальних людей, не привертаючи зайвої уваги. У багатьох ситуаціях справжня природа вампірів відкривалася лише тоді, коли вони атакували. Тим не менш, є кілька ознак, завдяки яким уважний спостерігач може розпізнати вампіра. Вампіри не відбиваються в дзеркалі, не відкидають тіні і пересуваються в повній тиші. Завдяки своїй природі, при влучному ударі вампір відновлює собі частину життєвої сили, величина залежить від завданої шкоди.

Орки — приземкуваті волохаті гуманоїди. У них широкі носи, маленькі косо поставлені очі та широкі роти з великими іклами. Більшість орків трохи вищі за середнього людського зросту, ходять вони, злегка нахилившись уперед. Їхні руки довгі та потужні, ноги викривлені, а долоні й ступні широкі та грубі. Їхня шкіра зеленуватого відтінку, темна та тверда. Хоча вони і не вкриті шерстю, їхні тіла більш волохаті, ніж у звичайної людини. Як не дивно, але волосся у них на голові рідке, коротке та жорстке. Рідко в орків буває рослинність на обличчі. Інші кольори волосся дуже рідкісні. Орки більшу частину свого життя проводять у битвах, що робить їх чудовими бійцями. Але в той же час первісність цієї раси позначається на їхньому інтелектуальному розвитку. У бою орк має шанс завдати потужного удару, що розрубає броню супротивника.

Тролі користуються настільки широкою поганою славою, що в більшості мов називаються однаково. Тролі зростом близько 2,5 метрів, а то й трохи вище — якщо випрямляться. Руки в тролів довші за людські. Голос троля не можна назвати низьким; на слух людини в ньому чутися то рик, то істеричні ноти (особливо в річкових тролів). Сила їхніх кінцівок така, що рукою троль без праці може утримувати коня. Міцні кігті дозволяють рити ходи в вапняку чи піщанику. Товста та міцна сіро-зеленувата шкіра тролів дозволяє їм витримувати дуже сильні удари, однак вони повільні й не дуже розумні, що є їхнім величезним недоліком. Болотні тролі, в основному, жили в західній частині Великої Землі. Там у них був верховний володар і нижчі вожді. Вища влада спадкова, хоча є правило, що дозволяє вождю нижчого рангу викликати короля на поєдинок. Нижча влада передається за «правом сильнішого». У своїх землях тролі категорично не терплять чужинців, особливо людей. Справа в тому, що тролі в силу якихось загадкових причин не терплять змін навколо себе. Доки люди були для них далеким східним плем'ям, життя тролів було вільне; нині ж їм доводиться зустрічати людей кожного дня, а разом із ними жити вони не в змозі. Для того щоб вижити, тролям довелося піти на офіційну заборону смертельних поєдинків. Тролі мають збільшений запас життєвої сили порівняно з іншими расами.