Лесные жители

Скорпіони з'явилися в цих землях після катаклізму. Гігантські скорпіони – жахливі комахоїдні істоти, які віддають перевагу холодним та вологим місцям, таким як печери Північних Гір. Ці істоти – гігантська версія звичайних жовтих скорпіонів, що колись водилися повсюдно. У бою використовують своє жало і є серйозними супротивниками для героїв молодших рівнів.

Чорні скорпіони, як правило, дуже сильні представники свого виду, які мають товстіший хітиновий панцир. Їхнє жало настільки міцне й гостре, що іноді може просто ігнорувати броню супротивника. Отрута ж завдає невимовного болю. Чорні тварюки полюбляють влаштовувати засідки на недосвідчених мандрівників і нападати, очолюючи групу з кількома звичайними скорпіонами.

-

Тигролюди – звичайні представники людської раси, зазвичай жіночої статі, здатні приймати тигроподібну форму. Тигроподібна форма – гібрид між людською та тигриною подобою. Приземкуваті та піджарі, тигролюди мають забарвлення, характерне для тигрів. Тигролюди славляться своєю природною спритністю та здатністю до маскування. У ближньому бою використовують гострі, як кинджали, пазурі. Попри своє людське походження, тигролюди все ж таки ближчі за спорідненістю до тварин. Як і решта істот, що з'явилися після Катаклізму, тигролюди ставляться до інших рас вороже.

Таємниче створіння, яке можна зустріти в різних куточках Аквіліону. Лікантропи-альбіноси — рідкісні й надзвичайно небезпечні супротивники.

Лікантропи - це більш розумні представники раси тигролюдей. Такі особини зазвичай знімають обладунки зі своїх жертв, і нерідко їх можна побачити закутими в уламки різної броні. Інтелект зробив цих мисливців справді небезпечними для недосвідчених мисливців. Часто нападають групами разом зі звичайними тигролюдьми, які підкоряються їм як менш розвинені особини.

Сатири – таємничі духи лісу, що є напівлюдьми, напівкозлами. Торс, голова та руки сатира людські, а ноги козячі. Надто рьяно охороняючи свої володіння, сатири часто вбивали невинних представників людоподібних рас, за що й здобули славу жорстоких лісових вбивць.

Доля кожного сатира - знайти свою дріаду, щоб боготворити її та захищати. Але той сатир, чия дріада загинула в бою, втрачає сенс життя й стає берсерком. Такому монстру вже не важливо, добрі чи злі наміри має випадковий мандрівник — він заб’є його до смерті. Спустошена душа берсерка прагне лише одного — знищення представників інших рас, які могли нашкодити його дріаді.

Стародавні легенди розповідають нам про дріад як про оживлені душі вікових дерев. За чутками, дійсно дріади не можуть відходити далеко від дерев, що є їхнім домом. Стрункі та високі дріади схожі на ельфійок, і їх часто плутають. Їхня шкіра за кольором схожа на листя дерев, що дозволяє їм залишатися непоміченими до того моменту, поки вони самі не захочуть розкрити свою присутність. Шкіра та волосся дріади здатні змінювати свій колір, підлаштовуючись під оточення. Дріади часто вдягаються в легкі напівпрозорі одежі, і це збиває з пантелику мандрівників. Насправді дріади не потребують броні, оскільки настільки спритні та непомітні в оточуючому їх лісі, що ухиляються від більшості ударів.

Скільки в лісі вікових дерев - стільки в ньому й дріад, кажуть досвідчені рейнджери. Та в кожному лісі є його серце - найстаріше дерево, енергією якого живляться всі інші на безжиттєвих землях Аквілліону. Серцем і душею цього дерева є Принцеса дріад. Спробувавши наблизитися до серця лісу, ви неодмінно зустрінете її — і навряд чи підете звідти живими.

Містичні дрейки, часто звані «псевдо-драконами», мешкають у мирній і тихій зелені лісів. Містичних дрейків вирізняє їхнє драконоподібне тіло, довгий хвіст і великі крила, схожі на крила метелика. Їхня шкіра, жовта з оливковим відтінком, менш міцна, ніж у інших дрейків, оскільки позбавлена захисної луски, але вона дозволяє містичним дрейкам рухатися спритніше. Усі містичні дрейки можуть спілкуватися один з одним за допомогою телепатичного зв'язку.

Шаркаюче дерево, яке бере свої сили з чудодійних підземних джерел, має не лише найміцнішу кору, що захищає від найсокрушніших ударів, а й здатність використовувати частини свого тіла як ударну зброю.

Лісові духи виглядають як людоподібні жінки з крилами, схожими на крилі бабки. Їхні крила, зазвичай напівпрозорі та переливаються різними кольорами, їхнє довге волосся може бути різних кольорів – від рожевого до фіолетового. Духи носять легкий напівпрозорий одяг. Деякі вчені вважають, що лісові духи споріднені з дріадами і є певною проміжною ланкою між дріадами та елементалями повітря. У бою духи користуються переважно магією, яка називається прокляттям лісу – під її впливом команда супротивника отримує шкоду від 250 до 350. Від магії лісових духів практично неможливо захиститися. У ближньому бою духи покладаються на надлюдські рефлекси та спритність і здатні ухилятися від найвлучніших ударів.

Грифони — найнебезпечніші літаючі хижаки, вони полюють на коней, а часто й на їхніх вершників. Дорослі грифони досягають розміру понад 2 метрів у загривку та важать більше, ніж лицар у повному обладунку. Під час нападу грифони здатні блискавично долати великі відстані й становлять серйозну небезпеку для непідготовленого мандрівника.

-

-

Золотокрилі грифони колись були елітною расою серед усіх грифонів, мали розум і перебували в союзі з расою людей. Воїн, який осідлав грифона, був найсильнішою бойовою одиницею, але після катаклізму ці істоти зникли, і лише нещодавно їх віднайшли на забутих островах. Золотокрилі грифони втратили свій розум і є звичайними хижаками, живучи впереміш з іншими грифонами, хоча й є в рази сильнішими за них.

Василіск є генетичною сумішшю дракона, птаха та ящера. Ці істоти своєю отрутою здатні проже будь-яку броню та вбити будь-якого ворога. Невідомо, ким була людина, яка вивела цю істоту, але очевидно одне — вона вже давно мертва, адже гібрид перевершив усіх схрещених тварин разом узятих. Ходять чутки, що василіск здатний паралізувати ворога поглядом, але це лише чутки — насправді його отрута вбиває так швидко, що жертва помирає стоячи.

Такі василіски є ватажками в зграях серед звичайних василісків. Природний добір проводирів зробив цих особин швидшими, сильнішими та смертоноснішими. Такий звір повністю втілив у собі суміш усіх видів у своїй крові: грацію птаха, різкість і отруйність ящера та міць дракона.